Перед зустріччю з Лавровим у Женеві Ентоні Блінкен виступив у Берліні із промовою про те, чому світ повинен перейматись Україною. Не знаю, чи запам’ятають цей виступ у майбутньому — але сьогодні його варто послухати. Або прочитати. Далі цитати з прямої мови Блінкена — скорочено.
***
Я прибув до Берліна у надзвичайно важливий момент для Європи, Сполучених Штатів, і я б сказав, для світу. Росія продовжує збільшувати загрозу щодо України. Те, що відбувається в Україні, — це більше, ніж конфлікт між двома країнами. Це більше за Росію та НАТО. Це криза із глобальними наслідками, і вона вимагає глобальної уваги та дій.
США та наші європейські союзники неодноразово зверталися до Росії з дипломатичними пропозиціями в дусі взаємності. Поки що нашу готовність добросовісно діяти відкинули. Бо насправді першочергово ця криза не про зброю чи про військові бази. Вона про суверенітет і самовизначення України та всіх держав. По суті, йдеться про відмову Росії від цілісної, вільної та мирної Європи після холодної війни.
Росія виправдовує свої дії заявами, що начебто Україна становить загрозу її безпеці. Це перевертає реальність з ніг на голову. Чиї війська оточили чиїх? Яка країна силою зазіхнула на територію іншої? Чиє військо в рази перевищує інше? Яка країна має ядерну зброю? Україна — не агресор. Україна просто намагається вціліти.
Було багато спекуляцій щодо справжніх намірів президента Путіна. Але насправді нам не треба гадати. Він нам сам неодноразово про це говорив. Він закладає основу для вторгнення, бо не вірить, що Україна є суверенною державою.
Він сказав про це прямо президенту Бушу в 2008 році. І я цитую: “Україна не є справжньою країною”. Він сказав у 2020 році, і я цитую: “українці і росіяни – це один і той самий народ”. … Мова йде не тільки про можливе вторгнення і війну. Йдеться про те, чи має Україна право на існування як суверенна держава. Йдеться про те, чи має Україна право бути демократією.
Відкинувши принципи суверенітету та самовизначення, ви повернетеся до світу, в якому правила, спільно сформовані нами протягом десятиліть, почнуть руйнуватись, а потім зникнуть. І це надихає деякі уряди робити все для того, щоб отримати те, чого вони хочуть.
Саме тому уряди та громадяни повсюду повинні перейматись подіями в Україні. Це може здаватися далекою регіональною суперечкою або ще одним прикладом російського цькування. Але на кону — принципи, які упродовж десятиліть зробили світ безпечнішим і стабільнішим.
Якби я міг звернутись до російського народу, я б сказав їм, що ви заслуговуєте жити з безпекою і гідністю, як і люди повсюду. І ніхто — ні Україна, ні США, ні НАТО не прагнуть поставити це під загрозу. Але що дійсно загрожує вашій безпеці, — це безглузда війна з вашими сусідами в Україні, з усією ціною, яка з нею пов’язана. І найбільше для молоді, яка ризикне за це своїми життями, або навіть віддасть їх.
Я не випадково озвучую ці думки тут, у Берліні. Мабуть, жодне місце у світі не зазнало розколів холодної війни так, як це місто. Тут президент Кеннеді оголосив усіх вільних людей громадянами Берліна. Тут президент Рейган закликав Горбачова “знести цю стіну”.
Виглядає, що президент Путін хоче повернутись до тієї ери. Ми сподіваємось, що ні. Та якщо він це обере, то зіткнеться з тією самою відданістю і тією самою єдністю, яку попередні покоління лідерів та громадян проявили задля миру, свободи та людської гідності у Європі та по цілому світу. Дякую, що вислухали.