13 серпня відзначається Євдокимів день. Також за православним церковним календарем це дата вшанування пам’яті праведного Євдокима Каппадокіянина – покровителя сімейного вогнища.
Євдокимів день: головні заборони свята
На Євдокима наші предки відзначали Евдокимове заговіння перед Успенським постом. Втім, сам піст не був голодним. Вся справа в тому, що він припадав якраз на літню пору і продукти радували своєю різноманітністю. Так, православні християни їли новий хліб, свіжі овочі, різні плоди і ягоди. Однак алкоголь суворо заборонялося вживати в цей день, так як необхідно очиститися перед важливим постом.
Особливою популярністю користувалася ріпа. Її їли сирою, в’яленою та пареною. З ріпи на Євдокима обов’язково варили кашу, пекли пироги з ріповою начинкою. Крім цього, у багатьох селах спеціально до Євдокимового заговіння настоювали ріповий квас. Готовий квас найчастіше розводили соком ягід — чорниць, журавлини, малини, смородини — і тільки після цього пили.
При цьому у народі вірили, що на Євдокима потрібно було обов’язково заговорити борону. Для цього проводився спеціальний обряд, щоб при роботі в полі не ламалися зуби. Обряд полягає в подяці, виголошеній над бороною вголос. Людина повинна нахилитися над нею, вклонитися, потім почистити від землі та сміття. Якщо цього не зробити, борона встане намертво посеред поля.
Також серед людей ходило кілька оповідей на цю тему: «Коли не заговориш борону — не наздоженеш коня»; «Кінь з місця не рушить, поки мужик над бороною не нахилиться».
Взагалі, до знарядь праці в народі ставилися з особливою повагою. Косу, серп, леміш плуга, борону ніколи не кидали під дощем, після завершення робіт їх належало ретельно витерти м’якою ганчіркою і прибрати в сухе прохолодне місце. Урожай часто залежав від того, в якому стані знаходяться знаряддя праці. 
Євдокимів день: головні прикмети свята
Одна з головних прикмет цього народного свята пов’язана з бороною. Вважається, що кінь не зійде з місця в поле, поки мужик не подякує знаряддю за допомогу.
В цей день неодмінно потрібно вийти в поле, чи город попрацювати, тоді і інші справи будуть ладитися.
Ще наші предки за прикметами спостерігали за погодою: вже гріється на сонечку – до швидкого дощу; сильний вітер у цей день обіцяє сніжну зиму.