5600: хто заплатить замість олігархів. У вівторок, 30 листопада Верховна Рада з третьої спроби ухвалила так званий ресурсний законопроєкт 5600. Він стосується змін до Податкового кодексу та необхідний, аби сприяти збільшенню надходжень до державного бюджету у 2022 році.
Проєкт закону №5600 спочатку охрестили «антиахметівським» та «антиолігархічним». Президент Зеленський на пресконференції в травні цього року заявив, що держава не дозволить олігархам заробляти на своїх надрах по 200-300% прибутку.
За пів року ситуація змінилася кардинально. І проєкт цього закону з «антиолігархічного» став «податковим». Ця зміна вдало характеризує нову суть документа – збільшення податкового навантаження на економіку для наповнення бюджету.
Що змінить 5600 – з’ясовував LB.ua. Не з тих, хто видобуває, а з тих, хто обробляє.
Збільшення ренти за користування надрами, про яке йшлося в першому варіанті законопроєкту, обернулося фактичним її зменшенням до другого читання. Мова йде про формулу нарахування ренти на руду, яку спочатку хотіли збільшити, а потім спеціальною правкою номер 97 змінили на користь видобувачів руди. Якби правку врахували в підсумковій редакції документа, за поточних цін на залізну руду видобувні компанії мали б платити ренту $2,45 за тонну замість нинішніх $3.
У підсумку правку відхилили і проголосували за норми ренти на руду в редакції першого читання. На думку співрозмовників LB.ua у президентській фракції, це «буде коштувати в першу чергу видобуванню, яке контролює Рінат Ахметов, ще кілька мільярдів».
Варто зазначити, що ренту за видобуток копалин в Україні нараховують як відсоток від собівартості руди. І ця собівартість у компаній-видобувачів стабільно низька. Однак у всьому світі сплачують відсоток від ринкової вартості руди або й узагалі з доходів таких компаній.
Тому про податок на надприбутки, які, за словами президента, складають 200-300%, в проєкті 5600 взагалі не йдеться.
Залишили майже без змін і екологічний податок і пільги на сплату земельного податку для видобувного бізнесу – що також на користь видобувному бізнесу. Причому не лише Ріната Ахметова, але й його колег по олігархічному цеху: Вадима Новинського, Костянтина Жевага та Ігоря Коломойського.
Перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у коментарі для LB.ua зазначив, що до цих перетворень доклав певних зусиль Кабмін не без відома Офісу президента.
Натомість норми, які не стосуються бізнесу олігархів, стали жорсткішими.
Наприклад, до другого читання в проєкті закону зменшили розмір земельних ділянок для сплати мінімальних податків з 2 га до 50 соток. Це розмір деяких домогосподарств, які виробляють сільгосппродукцію виключно для власних потреб.
При цьому з розрахунку мінімального податкового зобов’язання «забули» виключити вимогу про сплату найманим робітникам єдиного соціального внеску із зарплати. Це як мінімум зменшило мотивацію брати на роботу легально.
Є й інші «сюрпризи» аграріям, які, за оцінками агроекспертів, уже можуть збільшити податки для них на 300 грн з га. До того ж відтепер власники сільськогосподарських земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів, муситимуть сплачувати не менше ніж мінімальну суму податку – приблизно 1500 грн з 1 гектара. Усі. Навіть ті, хто не заробляє на цій землі. Таке підвищення вплине не на великі агрохолдинги, а виключно на невеликих фермерів і селян, які мають землю.
Натомість до другого читання в тексті з’явилася пропозиція надати на 15 років велику кількість пільг новоствореним підприємствам із шахтарських регіонів. Мова йде про звільнення від ПДВ обладнання, від податку на прибуток, від земельного податку і ще від низки податків. Без додаткового контролю.
Не олігархам єдиним
Перша версія 5600 передбачала запровадження акцизу на зелену електроенергетику. І хоча ця норма теж могла зачепити інтереси бізнес-структур Ріната Ахметова, власниками таких електростанцій в Україні є не лише він, а й іноземці. І вони забили на сполох, підключивши бізнес-асоціації та лобі в Європі. Це спрацювало – норму прибрали.
Також завдяки розголосу до другого читання відмовилися від ідеї стягувати податок на додану вартість (ПДВ) з продажу житла. До слова, це могло здорожчити помешкання аж до 20%. Причому як для нових покупців, так і для тих, хто інвестував свої гроші у квартиру на етапі будівництва.
Відхилили і пропозицію брати податок із доходів фізичних осіб із заробітку від продажу сільськогосподарської продукції сільгоспвиробників з ділянок понад 0,5 га.
Як зазначав у матеріалі для LB.ua Ярослав Железняк, виключили і скандальну норму, яка дозволила б податківцям заборонити підприємцям розпоряджатися майном та фактично блокувала б їхню роботу, якби перевірка знайшла нібито недоплату податків у бюджет.
Без змін
Депутати залишили без змін норму про можливість для податкової служби направляти запити на надання інформації про платника податків не лише тоді, коли є чіткі свідчення порушення законодавства, але й коли є дані, які потенційно «можуть свідчити» про такі порушення.
Залишили й виключно ресурсні норми наповненню бюджету, які стосуються всіх – індексацію податків і підняття акцизів на алкоголь, пиво чи цигарки.
Ставки акцизного податку на алкогольні напої та пиво з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік уряд пропонує збільшити на 5%, стільки само акцизного податку є намір брати з виробників та імпортерів тютюнових виробів.
Було і стало
Спочатку уряд декларував, що підвищення рентних ставок і низки інших податків, як це пропонував законопроєкт 5600 у редакції до першого читання, дозволить залучити понад 60 млрд грн у держбюджет. Однак уже в середині вересня 2021 року, під час презентації проєкту держбюджету на наступний, 2022 рік, міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що ухвалення законопроєкту 5600 дозволить збільшити дохідну частину держбюджету наступного року на значно меншу суму, на 30 млрд грн.
У переддень ухвалення проєкту закону знизили вже й цей прогноз – до 15-20 млрд грн.