Цілий день пишуть люди. Звонять матері військових. В друга син з роздробленими руками та ногами. Люди, це адіще! Десятки загиблих та сотні поранених. А весь світ дивиться і не може нічого зробити з маленьким фюрером. Нащо Вам ці величезні арміі, коли Ви су@и не можете заспокоїти вбивцю??! На шматки рвуть Велику Націю Українців. Ненавиджу, хай кожна крапля крові нашого воіна стане вбивцям поперек горла. Ніколи Вам не зламати та ніколи не знищити Україну
Залишити відповідь